Алоха, ребятки!
Вы уже знаете, что компания меняется, когда есть грибы, да? Ну так вот, я решил рассказать вам историю о том, как я купил псилоцибиновые грибы и не пошел в эту скучную школу. Скатимся в подъезд, готовы? Вперед к приключениям!
Понимаете ли, друзья, когда ты вэлфарщик на полную катушку и у тебя пустые карманы, нужно найти что-то новенькое и, конечно же, hardcore для развлечения. Я знаю, что вы подразумеваете под "hardcore", не надо объяснять. И тут я вспомнил о псилоцибиновых грибах - вот они, закладки для настоящих ценителей!
Конечно, покупка грибов - это всегда приключение, потому что с этой темой связаны многие "нейтральные" слова, такие как "закон", "полиция" и "тюрьма". Но я решил не вдаваться в такие детали, потому что в эти моменты не стоит себя заморачивать, верно? Лучше просто наслаждаться кайфом и кутить.
Искал грибы себе долгое время, и однажды, зная контакты по закату солнца, я получил долгожданную возможность. Был у меня друг, парень по кличке Рик, который обещал мне лучшие грибы в городе. Конечно, я был на седьмом небе от счастья и сразу согласился на встречу.
Встреча состоялась на заднем дворе какого-то дешевого мотеля. Я явно видел фильмы круче, но ничего, я не ищу легких путей. Кто был на встрече? Конечно же, были йошкины псы, чтобы проверить, нет ли покупателей в тех самых форменных форменных. Но меня они не запарили, я же гений обмана. Так что я зашел внутрь этого грязного номера, а там Рик смотрит на меня своими красными глазами и протягивает руку с пачкой грибов. Я взял их, классика, и Рик исчез. Я надеюсь, что он еще жив, но что поделаешь, такое время.
В общем, я решил попробовать эти грибы чуть позже, чтобы сначала отвезти машину к друзьям. Но естественно, мои планы не сбылись так, как я задумал. Вечер начался с того, что я позвонил своему старому другу Тому, и мы закатили крепкий джойнт, а потом Ролликс нашел пачку кета. Конечно, мы не могли упустить такую возможность и устроили небольшую вечеринку в его гараже.
Все весело кутили, а я, чувствуя, что время наступает, решил зайти в другую реальность с помощью грибов. Ну что, кто готов к приключениям? Я сделал дитя и проглотил эти магические существа. Через несколько минут я уже чувствовал, как они начали действовать.
Мои ощущения стали куда более яркими и пронзительными. Я увидел перед собой весь мир в новых цветах и формах. Музыка, которую мы забыли включить, играла в моей голове, а стены гаража начали плавать и принимать разные фигуры, словно жидкий красочный коктейль. Это был безумный trip, которого я не ожидал.
Но как это обычно бывает, trip имел свои последствия. Постепенно я начал терять контроль над своими мыслями. Мое сознание становилось все менее логичным, а реальность – все менее реальной. Небо казалось мне прекрасным ковром ярких звезд, а земля начала уходить под ногами, словно песчаные дюны.
Я чувствовал, что кто-то тянет меня вглубь, словно черная дыра, и я не мог устоять перед искушением. Я решил открыть дверь и отправиться туда, даже не зная, что меня там ждет. Вскоре я осознал, что попал в сумасшедший лабиринт своего собственного сознания.
Ой, парниша, передозняк ахинея, да?
Мне кажется, что я смотрел на свою жизнь со стороны, и она выглядела как абсурдный кинофильм.
Считай секунды, я проснулся на полу в гараже. Друзья сидели рядом и смеялись, видя мою хаотичную реакцию на все происходящее. Я с трудом осознал, что все это был лишь один из моих многих путешествий по заколдованным реальностям грибного мира. Такого я еще не видел, и притом такого я больше не хочу видеть!
Ну что же, уважаемые друзья, я не пошел в школу на следующий день, потому что был слишком под действием псилоцибина. Честно говоря, мне кажется, что это было лучшее решение, которое я мог принять в такой ситуации. Школа никогда не предлагала таких интересных приключений, как моя поездка в самую глубину своего сознания.
Так что будьте внимательны, ребята, и помните:
Если хочешь узнать о себе что-то новенькое, не обязательно идти в школу - иногда достаточно просто купить псилоцибиновые грибы и закутить trip своей мечты.
Якось я тусувався з моїми хлопцями в нашому дворі, коли випадково зібралися всі удальці нашої району. Була гарна забава - пити, шалити та розбивати всі конвенції. Та сумував я за головною кайфовою екстазією - гашишем. Посміялися, що немає закладок на такі штуки в нашій околиці, а я вирішив змінити цю ситуацію. От і зірвав з сумок повний мішок геричу та вирушив на пошуки пушера.
Крутився я з одного місця на інше, щоб знайти його, але пускав дими з башні від нетерпіння. Нарешті, чув про нього від товариша, і, просліджуючи його сліди, дістався до його криївки. Вже від далека я відчував запах забаганки та підкололо мене серце від радості.
Підійшов до пушера, і попитав: "Є гашиш?" Він оцінив мою зовнішність та погодився мені продати. Щоб вдягнути свою ролю наркомана, я забрався в багаттяний костюм - джинси з великою кількістю декоративних накладок, шкіряну куртку та неонову футболку, яка світиться в темряві.
Стосунки з пушером розбігалися швидко. Я купив закладку, що згодом забабахав і забувся в своєму світі екзотики та насолоди. Час мав надзвичайно незвичайний смак, а усі звуки стали яскравішими та насиченішими. Я відчував себе, наче король кайфу, який володіє своїм мікрокосмом.
Але це було не всі мої плани. Я хотів влаштувати щось ще більше захоплююче, щось, що виглядало як олімпійські ігри. І я вирішив організувати алкогольні змагання нашого двору. Запропонував своїм друзям взяти участь і вони з радістю погодилися.
| Дисципліна |
Умови гри |
| Випивання пива на час |
За фастом здаєш пусту пляшку, випиваєш нову |
| Кидання кеглів |
Кидати пусті пляшки на стоянку з маркою |
| Брутальне п'янство |
Упити по два герича та здійснити "неповоротний" кураж |
| Точність в киданні пляшок |
Розставити пляшки з-під пива на певну відстань та кидати з точністю до мішені |
Ці забави викликали справжній фурор в нашому дворі. Ми кричали, сміялися та були на сьомому небі від кайфу. Протягом всього заходу, ми забабахали кілька закладок та не забули про гашиш, який приносив нам ще більше насолоди.
Хлопці галасно раділи своїм успіхам, але я вирішив, що це ще не все. Я попросив друзів зробити свій власний заклад на вечірку - марку з лсд, яку можна було б двигати через рот. Наша компанія була готова пройти через справжнє психоделічне відкриття.
Я не знаю, як розповісти вам про все, що ми побачили і відчули в той вечір. Словами не передати дивівських кольорів, нескінченних шаблонів і знущань часу, які здійснювалися перед нашими очима.
Були моменти, коли я втрачав своє власне існування, але завжди знаходив себе в колі своїх друзів, які розважалися зі мною разом. Ми слухали чудову музику, плутали реальність з ілюзіями та втрачалися в божественному піднесенні.
Наші алкогольні олімпійські ігри проходили на краю хаосу та безумства. Але, крім усього цього, вони стали символом дружби, свободи та незалежності. Ми забули про суворі правила звичайного життя і стали щастям на вулиці.
Наші алкогольні олімпійські ігри стали найкращими в моєму житті. Вони допомогли мені переступити рамки звичайного і відчути себе справжнім наркоманом гопником. Цей досвід назавжди залишиться в моєму серці та пам'яті.